-
1 status
n1. статус, стан2. громадянське становище, статус- belligerent status статус воюючої сторони- caretaker status статус кабінету, що тимчасово виконує обов'язки до всезагальних виборів- diplomatic status дипломатичний статус- dominion status статус домініону- interim status тимчасовий статус- international status міжнародний статус- legal status правовий статус- nuclear-weapon-free status статус країни, що не має ядерної зброї- official diplomatic status офіційний дипломатичний статут- property status майнове становище- social status соціальне становище- official status of consuls офіційний статус консулів- status of civil servants статус державних службовців- status of heads of diplomatic missions статус глав дипломатичних представництв- status of implementation порядок виконання (положень угоди тощо)- status of international officials статус міжнародних посадових осіб- status of negotiations стан переговорів- participant with special status учасник переговорів зі спеціальним статусом; учасник переговорів без права вирішального голосу- to determine the status of heads of diplomatic missions встановити статус глав дипломатичних представництв- to enjoy diplomatic status мати дипломатичний статус- to fix the status of heads of diplomatic missions встановити статус глав дипломатичних представництв- to give a country international status надати країні міжнародний статус- to have diplomatic status мати дипломатичний статус- to prescribe the status of charge d'affaires ad interim встановити статус тимчасових повірених у справах- to recognize the official status of consuls визнати офіційний статус консулів -
2 employment
кадр. 1. праця; робота; служба; робота (за наймом); 2. зайнятість; 3. наймання; працевлаштування1. виконання обов'язків, справи тощо; 2. службове й соціальне становище особи, яка має місце роботи; 3. прийняття кого-небудь на роботу за визначену оплату (remuneration)═════════■═════════casual employment нерегулярна зайнятість • випадкова зайнятість; contractual employment робота за контрактом; full employment повна зайнятість; full-time employment зайнятість на повний робочий день; gainful employment прибуткова зайнятість • дохідна зайнятість; irregular employment нерегулярна зайнятість; off-the-books employment незареєстрована зайнятість; partial employment часткова зайнятість; part-time employment зайнятість на неповний робочий день; permanent employment постійна зайнятість; probationary employment випробувальний термін; regular employment постійна зайнятість; seasonal employment сезонна зайнятість; secure employment забезпечена зайнятість; sessional employment зайнятість протягом навчального року; temporary employment тимчасова зайнятість═════════□═════════employment agency служба працевлаштування • агентство з найму; employment contract угода про найм • трудова угода; employment counselling порада щодо пошуку роботи; employment history послужний список • список місць роботи та посад; employment protection захист зайнятості; employment service служба зайнятості; employment rate рівень зайнятості; to discharge from employment звільняти/звільнити з роботи; to find employment шукати/знайти роботу; to get employment одержувати/одержати роботу • отримувати/отримати роботу; to obtain employment одержувати/одержати роботу • отримувати/отримати роботу; to provide employment забезпечувати/забезпечити роботою; to secure employment забезпечувати/забезпечити роботою; to seek employment шукати роботу; to take up employment приступати/приступити до служби • ставати/стати до роботиemployment¹:: job; employment²: unemployment¹ -
3 consumer
[kən'sjuːmə]n1) спожива́ч2) attr. спожи́вчийconsumer commodities, consumer goods — предме́ти (това́ри) широ́кого вжи́тку
Consumer Price Index — і́ндекс спожи́вчих цін
consumer profile — о́браз споживача́ (вік, стать, соціальне становище тощо)
consumer protection — за́хист прав споживача́
consumer research — ви́вчення споживачі́в
См. также в других словарях:
перелазити — а/жу, а/зиш і рідше переліза/ти, а/ю, а/єш, недок., перелі/зти, зу, зеш; мин. ч. перелі/з, ла, ло; док. 1) перех., через що і без додатка. Хапаючись руками або чіпляючись ногами, підніматися по чому небудь угору й спускатися вниз на інший бік. || … Український тлумачний словник
поробити — роблю/, ро/биш; мн. поро/блять; док. 1) перех. Зробити, виготовити що небудь у певній кількості. 2) перех. Повністю виконати яку небудь роботу, сукупність дій; здійснити що небудь, упоратися з чимсь. || У сполуч. з деякими іменниками у знах. в.… … Український тлумачний словник
поробитися — ро/биться, ро/бимося, ро/битеся, док. 1) З явитися, утворитися в певній кількості. 2) з ким і без додатка, розм. Статися, трапитися, відбутися. 3) Стати ким небудь або якимсь, набувши певних якостей, властивостей (про всіх чи багатьох). ||… … Український тлумачний словник
чин — у, ч. 1) Черговий розряд, ранг за встановленим порядком проходження військової та цивільної служби. || У дореволюційній Росії – звання державного службовця за табелем про ранги. || церк. Духовний сан, стан. •• Чин чи/ном ; Чин по чи/ну так, як… … Український тлумачний словник
високопоставлений — а, е. Який посідає високе соціальне або службове становище … Український тлумачний словник
